Міністерство оборони України 4 жовтня 2026 року повідомило, що внаслідок далекобійних ударів Сил безпеки та оборони виведено з ладу понад 51% нафтопереробних потужностей Російської Федерації. Оцінку наслідків спільно підготували розвідка, аналітики Генерального штабу та Міністерства оборони.
Міністр оборони Євгеній Хмара заявив, що «51% уражених нафтопереробних потужностей – суттєвий удар по економіці ворога, по його здатності здійснювати агресію та забезпечувати угруповання своїх військ», і додав, що «наші deep strikes продовжують переносити війну на територію Росії». За його словами, удари є результатом ретельно продуманих, планомірних та системних дій, спрямованих на знекровлення російської воєнної машини.
Хто готував оцінку та які об’єкти підтверджено
Відомство уточнило, що до аналізу залучені розвідка та аналітики Генерального штабу. Серед нещодавно уражених об’єктів названі Московський, Ярославський, КИНЕФ (Киришинефтеоргсинтез) у Ленінградській області, Пермський, Ільський, Саратовський, Сизранський НПЗ та комплекс в Усть-Лузі. За даними NV з посиланням на Reuters, 25 вересня припинив роботу Пермський НПЗ – сьомий за обсягом переробки нафти в РФ, 21 вересня переробку призупинив Московський НПЗ, що належить компанії Газпром нефть, 15 вересня зупинено Сизранський НПЗ, 11 вересня – Саратовський НПЗ.
Роль Міноборони у нарощуванні далекобійних спроможностей
Євгеній Хмара наголосив, що одним із пріоритетів Міноборони є далекобійні ударні дрони, які дозволяють уражати цілі в глибині Росії. Відомство повідомило, що у 2026 році Україна втричі збільшила виробництво та закупівлі далекобійних ударних дронів і планує і надалі нарощувати спроможності для далекобійних ударів.
Залишити відповідь