6 жовтня 2026 року Сейм Литви у першому з двох голосувань підтримав поправку до Конституції, яка передбачає визнання такою, що втратила чинність, статті 137 — норми, що забороняє розміщення на території країни зброї масового знищення та військових баз іноземних держав. За ініціативу проголосували 106 парламентаріїв, проти — 18, ще шестеро утрималися.
Що означає реформа для Литви та союзників
Ініціатори поправки пояснюють своє рішення тим, що чинне обмеження не відповідає новим реаліям безпеки та звужує можливості Литви повноцінно брати участь у системі колективної оборони й ядерного стримування НАТО. Голова Сейму Юозас Олекас наголосив, що скасування підвищить стійкість країни та посилить ефект стримування, а також усуне юридичні розбіжності з іншими країнами ЄС і НАТО. Для остаточного внесення змін до Конституції парламент має проголосувати двічі з перервою щонайменше у три місяці, і щоразу потрібно щонайменше 94 голоси зі 141.
Реакція Кремля та ширший європейський контекст
Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія «вживатиме всіх необхідних заходів» у відповідь на можливе скасування заборони, і назвав потенційне розміщення ядерної зброї кроком до ескалації. На тлі цих заяв улітку стало відомо, що НАТО опрацьовує плани розширення ядерного стримування в Європі, зокрема розміщення додаткових американських ядерних боєприпасів. Аналогічний намір скасувати заборону має й Фінляндія.
Залишити відповідь